22 квітня 2021 року студенти полоністики факультету філології отримали унікальну можливість «почути з перших вуст» про свою майбутню спеціальність. На запрошення кафедри слов’янських мов (гарантка програми доц. Пелехата О.М.) про проблеми становлення перекладача, а також про роботу над відомим перекладом книги спогадів Тадеуша Ольшанського «Kiedyś w Stanisławowie» про наш Івано-Франківськ емоційно і натхненно розповіла Наталія Ткачик з Варшави. Сама випускниця полоністики Прикарпатського університету, кандидатка філологічних наук, поетка, перекладачка, стипендіатка Програми для молодих науковців (Варшава, 2013-2014) та Gaude Polonia 2017 (переклад есеїстики Юліюша Мєрошевського), авторка двох поетичних збірок («Скалка в сонці», 2005; «Наскрізь»,2014), репортажів про невизнані республіки Томаша Ґживачевського «Кордони мрій» («Книги XXI»), літредакторка інтернет-порталу «Нова Польща».
«Переклад спонукає мене до поетичної творчості. Переклад і поетична творчість переплітаються», – пролунала відповідь пані Наталії на питання декана факультету філології, професора Голода Р.Б., про можливість поєднання (співіснування) поетичної та перекладацької діяльності у творчості. Адже ще на початку зустрічі, у слові-привітанні, Роман Богданович зачитав один з прекрасних віршів поетки Наталії Ткачик.
З великим зацікавленням присутні вислухали відповіді на питання: «Як це практично не перейти межу між оригіналом і перекладом, питання етики перекладача?» (доц. Пелехата О.М. ), «Практичні поради щодо виносок під час перекладу?» (доц. Спатар І.М.), «Чи стала Варшава другим домом?» (доц. Щербій Н.О.).
На завершення зустрічі пані Наталія Ткачик побажала студентам полоністики завжди бути в контексті польської культури, використовувати усі можливості для подальшого навчання, у тому числі, і різноманітні стипендіальні програми польського уряду.
