Викладачі кафедри слов*янських мов вчилися в Івано-Франківському національному медичному університеті надавати першу домедичну допомогу в умовах війни.
Базовий курс «Надання невідкладної допомоги в умовах війни» для всіх охочих без медичної освіти проводить завідувач кафедри травматології та ортопедії професор Вадим Сулима. Зі слів професора Сулими, від 60 до 80 відсотків травм потерпілих – це пошкодження кінцівок, ортотравматологічні проблеми.
Актуальні зараз мінно-вибухові травми з неповними відривами кінцівок. «Важливо, щоб ви знали, що ви працюєте на тих 90% людей, яких хірурги можуть врятувати. І якщо ви використаєте елементи цього знання, то ми їх побачимо на операційному столі й будемо аплодувати, що вони вижили», – каже медик.
Люди на практиці вчилися накладати джгут, побачили різницю між сучасним джгутом-турнікетом САT та гумовими джгутами Есмарха, які колись обмотували довкола прикладів. Якщо джгута немає, його можна замінити паском або шматком тканини. Важливо знати, як накласти джгут при кровотечі з шиї. Важливо зразу притиснути, зупинити кров, бажано щоб у цей час хтось інший шукав джгут. Рана тампонується бинтом, а відтак бинт прикручується джгутом. Неможливо поставити джгут на сідничній ділянці. Тож до операції застосовується туга тампонада: «берете один-другий-третій бинт і туго напихаєте в рану». Є препарат Сelox, що згортається з кров’ю й тампонує рану. Присутні отримали відповіді на багато запитань та дізналися чимало нюансів і тонкощів надання допомоги. Наприклад, як виміряти артеріальний тиск без апарата або як виявити внутрішню кровотечу. А це складно зробити не медику. Тому, якщо пораненому дають наркотичний анальгетик, то шприц-тюбик обов’язково кріпиться на видному місці: так хірург зразу побачить, що симптоми гострого живота стерті і застосує для виявлення всередині рідини ультразвуковий датчик.
