Чергова зустріч наукового гуртка полоністів ПНУ переросла в затишний вечір у колі (як відчувалося) добрих знайомих. А все тому, що обговорювали польський фільм «Боже тіло». Жвава дискусія дозволила побачити різні погляди на стрічку та проблеми, які в ній порушено.
Зазначимо, що цього разу ми вітали у своїх „стінах” команду „Students’ choice” Сілезького університету в Катовіцах. Це проект студентів під керівництвом фільмознавця, ютуберки, лекторки польської мови для іноземців і викладачки Сілезького університету д-р Агнєшки Тамбор. Він фінансований NAWA і покликаний поширювати знання про польське кіно. Учасники проекту знімають відеофільми, записують подкасти, проводять конкурси, збирають та створюють дидактичні матеріали, а також організовують щорічний кінофестиваль „Made in Poland”. До вашої уваги їхні коментарі про зустріч.
Д-р Агнєшка Тамбор:
«Зустріч в Івано-Франківську була неймовірною можливістю інтеркультурної розмови. Це вкотре показало, що ми всі надзвичайно спраглі зустрічей і дискусій, що нам не вистачає спільноти і контакту. Фільм «Боже тіло», який був героєм нашого кіноклубу, виявився тільки претекстом до обміну думками на найрізноманітніші теми… від релігії до технічної сторони реалізації кінокартини. Я впевнена, що цей мій візит у ПНУ не був останнім».
Мар’яна Равлюк:
Наша зустріч з колегами-фільмознавцями, концепція якої вимальовувалась досить давно, стала непересічною можливістю для обміну своїми думками. Ми дискутували не тільки про фільм, звісно, але й про метапроблеми, життєву філософію, власний досвід з інтимними подробицями. Для мене це найкращий спосіб відкрити світогляд інших людей, чим вони “живляться” і через яке скло дивляться на світ. Якщо тікати від стагнації, то тільки в діалог (в нашому випадку — ще й міжкультурний).
Аліція Кубєс:
«Сучасна ситуація забрала в мене щось дуже важливе: можливість нових знайомств і розмов про щось, що всім серцем люблю, про кіно. Зустріч в Івано-Франківську посіла одне з найвищих місць серед мого останнього досвіду й однозначно дала мені більше. «Боже тіло» виявилося приводом до ширшої дискусії не тільки про фільм, а й про культуру, різні її прояви чи власний, життєвий досвід. Обмін різноманітними інтерпретаціями чи спостереженнями був неймовірний та витриманий в надзвичайно дружній і позитивній атмосфері. Я давно не брала участі в настільки живій, сповненій захоплення дискусії, чудово модерованій Христею і Мар’яною. Тепер цілком по-іншому дивлюся на фільм, який ми обговорювали. Також познайомилася з людьми, з якими розмова на будь-яку тему тривала б чимало годин. Це надзвичайно цінне для мене. Почувалася, „як вдома” і маю велику надію, що це була наша неостання зустріч у такому складі».
Емілія Кутила:
«Зустріч залишила мене з розумінням, що кожен походить з різних місць, однак остаточно потребує пристановища в одному і тому ж — місці, де може бути собою і не бути оціненим. Дискусія про «Боже тіло» повернула мене на землю з дуже далекої місцевості, де здається, тепер знаходжуся. Сиджу сама в цьому сірому світі, дозволяючи тільки шкідливому світлу від LCD комп’ютера відбиватися від скелець окулярів».
Міхал Мазгай:
«Нам добре говорилося. Як на заняттях, які маю в університеті, тільки, може, трохи вільніше. Мені здається, що ми вичавили дуже багато з цього фільму, кожен щось додав від себе».
ДОВІДКА
Науковий гурток полоністів був створений у вересні 2020 р. Має на меті обмін науковим досвідом у галузі мови, літератури, глоттодидактики, перекладу та культурології; популяризацію польської мови та культури; співпрацю як з українськими, так і іноземними університетами. Куратором гуртка є старший викладач Саманта Бусіло. Зустрічі відбуваються польською мовою, завдяки чому учасники мають додаткову можливість мовної практики